Дитячі вірши |
|
|
Я мале дівчатко Ліза, Але ходжу як маркіза Голова у мене прямо Спинка рівно, Ніжки разом І хода в мене така Бо я Царськая дочка Батько мій Господь Ісус І я нікого не боюсь. Три ворони із граками Дружно бігали рядками Три ворони із граками Воювали з хробаками Щоб погані хробаки Не їли моркву й буряки Корінці смородини І іншої городини Ми маленькі християни Також ходимо рядками Ходим Божими рядками І воюємо з гріхами Щоб вони не поз'їдали Добрі вчинки і добрі справи. Лаванда у горах високо росте Дістати її діло це не просте - Лавандо, скажи, чом не можна знайти На клумбі тебе, я боюсь висоти. Лаванда сказала: - Росту я високо Бо хочу побачити обрій широкий А там небеса де є Божі оселі Там люди святі, щасливі й веселі Тому і нелегка до мене дорога Така як у царство до вічного Бога. Яблучко від яблуні далеко не котилося Пригнуло із гілки і зразу зупинилося Я бажаю також з мамою і татом Богові служити, Бога прославляти Де живе Ісус Христос - сперечались діти - В небі - Всім сказав Петрусь - Там Йому сидіти - І дивитися на нас зі свого престолу Як проводимо ми час, як ідемо в школу - Я в Євангелії читала - враз сказала Свєта - Проживав Ісус той час в місті Назареті І продовжила Галинка: - Чула я від мами Де нас двоє або троє, там Він поміж нами - Все це вірно, все це так - мовив хлопчик Саша Та найкраще для Ісуса - жити в серці нашім Перед серцем Він стоїть кожної людини Ніжно стукає, благає щоб Йому відкрили Я Ісусу відчинив двері свого серця Він мій друг мені щасливо з Ним тепер живеться Із раннього ранку працює мурашка Будує мурашник хоч її це і важко Із раннього ранку працює лелека Будує гніздо хоч її це нелегко А я зранку встану до Бога молюся Для Нього працюю, для Нього учуся Нелегко буває, бо я ще мала Та праця моя не пройде дарма Бо добрії вчинки цеглинки у дім У царство небесне, я жить буду в нім Нині радість є у нас, Ми ідемо в недільний клас. Тай вже скучили за літо, Бо ми всі слухняні діти. Хочем Біблію любить І господнє слово вчить, Він благословляє нас, І добро робити час. Школа, люба моя школа. Ой, яке чудове слово! Бо воно з дитинства рідне, Хто в ній вчивсь – тому не стидно, По життєвій йти дорозі Той добро робити в змозі. А я в школу йду охоче, Бо оцінки добрі хочу, Хочу я для бога працювати, Справами хвалу йому складати. В школі вивчим букву а І вивчаємо слова Любим палички писати Любим гарно малювати. Та найкраще Біблію учити, Бо без неї: як на світі жити? А я вчительку люблю, З неї приклад я беру. Вона мила і привітна, Наче ненька діткам рідна. Хоч й суровою буває Але нас не ображає І добра у ній без міри, Все від господа по вірі. Школа – це життя людське. Що береш? Духовне чи полоцьке? А я церкву вибираю І до неї поспішаю. Тут найбільший є учитель Від людських гріхів спаситель. Йому хочу поклонитись Біля ніг його учитись, Щоб мене благословив В його царство вхід відкрив. Слава богу! Будем вчитись І на нього лиш дивитись. Царство боже в дітях є Нам Господь його дає Ми розкажемо це людям Славлять хай його повсюди! Що можу я на світі доброго зробити? Що можу я на світі доброго зробити?Я можу хатку пластилінову зліпити. А біля неї тин, а поруч квіти, А далі граються маленькі діти. Що можу я на світі доброго зробити? Природу можу, ліс, річки любити, Кота і песика приблудного нагодувати, І годівничку для птахів побудувати. Що можу я на світі доброго зробити? Я можу математику учити, Писати вчитись і учити рідну мову, Щоб грамотно вести мені розмову. Що можу я на світі доброго зробити? Я можу вдома прибирати й гарно шити, Я можу радувати тата й маму, Коли я роблю такі добрі справи. Я можу радувати дідуся й бабусю, Як прийду в гості і привітно посміхнуся. І защебечу – цим здоров’я їм додам, Хоча у мене є багато інших справ. Що можу я на світі доброго зробити? Я можу намагатись не грішити, Але зусилля мої будуть марні Хоч я і роблю такі справи марні. Що можу я найкраще у житті зробити? Я можу все його Ісусу присвятити Тоді Господь мені дасть сили не грішить, Добро в його ім’я я буду лиш робить. Я буду бога й ближнього любити, Він щастя дасть з ним буду вічно жити. Я так люблю щось кожен день творити. Я вмію іграшки м’які пошити, Ведмедів , зайців, тигрів, і слонів, Лисиць, птахів, котів, собак і кабанів. Я так люблю щоденно малювати, Полотна можу неабиякі писати: Малюю річку, ліс і нашу хату, Квітник навпроти – потім маму й тата. Я так люблю в городі щось робити: Кущі й дерева посадити і полити. А потім так приємно доглядати, І як ростуть вони спостерігати. Люблю трудитись і до всього маю вміння, Бо я сама творця улюблене творіння. Мене він по своєму образу створив, І від гріха своєю кров’ю він купив, Та дав блаженство він мені це розуміти - Як добре все в його ім’я творити. |
© Огродник И.Н. |
